Осінь прийшла непомітно і тихо,
Пізнім світанком зустріла мене.
Я не чекаю ні дива,ні лиха...
Вона як хвилина,без сліду мине.
Скоро зів’януть останнії квіти,
Йтимуть холодні та сірі дощі,
А я так і буду до тебе хотіти,
Втрачаючи рештки своєї душі.
Немає нічого,ні сенсу,ні болю.
Одна порожнеча,пустеля,діра...
Ти все зруйнувала,і силу,і волю,
Але не кохання,воно не вмира.
Воно мене живить,дарує надію,
На те,що все буде,що все не дарма.
Але листя летить,я нічого не вдію,
За осінню прийде холодна зима.
18.09.2014
