Вітром полечу до неба, де немає нас.
Буде радість, будуть сльози, більше – самоти,
Та мене уже не буде там, де будеш ти.
Загадай собі бажання, перед тим, як йти.
Поцілуй мене востаннє й тихо відпусти.
Залиши собі на пам'ять ніжність і любов,
Від твоїх очей холодних холодніє кров.
Я ніколи не згадаю тих байдужих слів,
І порину у самотність всіх бажаних снів.
Буде радість, будуть сльози, більше – самоти,
….та мене уже не буде… там, де будеш ти….
Марина Фурса
