На них надто багато сонця.
Хоч і ніч вже п'яніє давно за моїм вікном...
Сам у себе питаю хто ти?
І чому, серед всіх персон, ця -
Врізалась в мрії мої, безжально ввірвалась в мій сон?
Переслуховую усю музику,
яку ти мені пропонуєш.
Вона надто збігається з станом моєї душі...
І думки в голові, мов у вулику
(ти це також колись відчуєш),
Переходять у, часом, дивні і невмілі мої вірші...
Ми ніколи, мабуть, не побачимось
І я не почую твій голос.
Бо ми, наче фрукти, - схожі, та різного сорту...
Усмішкою твоєю милуватимусь.
А ти мене читатимеш раз-по-раз,
Будеш з розуму зводити, дивлячись ніжно з фото...
Автор: Dreamer ©
