А Я чекатиму, бо звикла я чекати…
Можливо на прощання сумно посміхнешся
Та повертайся і не змушуй так страждати…
Життя коротке,час летить невпинно..
Роки – і сивина покриє мої вії
Та не важливо, я чекатиму так вірно
Як не чекав ніхто у цілім світі.
І тихо мерехтітиме лампадка
І я молитимусь за тебе, любий
Молитимусь так щиро і так палко
Ти пам’ятай ,що я з тобою всюди…
І вже коли скінчу життя земне
І смерть тихенько підійде до ліжка
Я не проситиму нічого,лиш одне
Побачити тебе…і посміхнутись ніжно…
А зараз йди, так буде краще
Мені не жаль свого життя
Я, була народжена чекати,
І я чекатиму,бо звикла жити так….
Юлия Михальчук
