Втоплю душу в чашцi гарячої кави...
Я не забула речей твоїх гiркувато-їдких,
Ти не забув серед тишi мiй погляд лукавий.
Втопиш тугу у чарцi бридкої горiлки;
Виллю сльози на бiлий аркуш паперу...
Мiй образ увi снi тобi вiдгукнеться,
Мене ж...вмиють солонiї рiки,
Й у сердце зачиняться дверi.
