Він читав її вірші. Невпевнено.
Вимовляв кожне слово схвильовано...
Дихав він так повільно, з перервами...
І ковтав її сльози римовані.
Відчував її серце замучене,
І своє виривав по шматочках.
Він - причина, для їх душ розлучення,
і віршів, що мов з порохом бочка.
Він надто пізно на світ народився,
чи може вона надто рано...
Факт у тому, що хтось помилився,
тож зараз обом їм погано...
[club67769096|Dreamer ©]
[club67769096|LV Poems... Dreamer ©]
6 травня 2014
