Стискаючи в об ймах ноч Примару щастя, радост й тепла, Я знала лиш

Ермишина Варвара
Опубликовано: 2406 дней назад (23 ноября 2014)
Просмотров: 693
0
Голосов: 0
Стискаючи в обіймах ночі
Примару щастя, радості й тепла,
Я знала лиш одне - до тебе хочу.
Але тікали в небуття усі слова.

Ти не тримав мене ні хвильки, ні секунди,
Мов сильну пташку, мов царицю мрій.
Від тебе лиш одне хотілось чути:
"Не покидай мене, бо я назавжди твій".

Я була гордим воїном на скелі.
Сміялася, коли в душі гроза.
Просила повернути мені стелю,
А ти подарував ті небеса.

Благала збудувати тут домівку,
А ти вказав на поле й усміхнувсь.
В ту мить було до болі гірко.
Та птахи гнізда і у полі в'ють.

Я подивилась у віконце світу:
"Я повернуся у твоє життя".
І у душі так раптом стало світло.
Мене чекає ток серцебиття...

Читайте также:

 Я знала будет очень больно.
Я знала будет очень больно.
Я знала: будет очень больно. Я знала: слез не избежать. Но я рискнула добровольно. И боль теперь мне не унять. Я знала: время все убьет И больше вместе мы не будем, Разлуки нашей час придет. И ...то же говорили люди. Я знала : свадьбе не быват...
 сняться сни яскрав , мов реальн сть, Що поряд ти щастя неземне П
сняться сни яскрав , мов реальн сть, Що поряд ти щастя неземне П
І сняться сни яскраві, мов реальність, Що поряд ти і щастя неземне Пізнати зможем. А в житті лиш даність: Далеко ти. Тримаєш ти мене. І не за руку, не в обіймах ніжних, За душу тим теплом, що є в тобі. І серед всіх часів і ночей грізних Я буду ви...
Я понимала,что влюбляюсь
Я понимала,что влюбляюсь
...Я понимала,что влюбляюсь Тебе я в етом не признаюсь Ведь я боялась испугнуть Той щастя миг, Твой милый взгляд Ты ничего необещал Ведь ты любил, Ведь ты прощал. Но не меня, да не меня Любил ейо, ейо тогда Я ето знала й понимала Что я тебя тогд...
Комментарии (0)