Коли дощем обмиє всі шляхи,
Я йтиму стомлена, та все ж щаслива,
Щоб просто доторкнутись до руки...
Чекай на мене, коли буде ясно
Коли в зеніті сонце заіскрить
Ти зрозумієш, що життя прекрасне,
Коли дарують щастя мить...
Чекай на мене, як війна ітиме
Як мирне небо стане не моє
Коли між нами буде й сонце й злива
А ти, будь ласка, лиш чекай мене...
А ти чекай... Чекай аж до світанку,
Чекай тоді, коли мене нема...
І першим подихом весняного ще ранку
До тебе, вперше, я прийду сама...
© Яна Мельник
