Моя доля вишита нитками,
Хрестиком на полотні,
Добрими і теплими руками
Мамою, з любов*ю на весні.
Я відчуваю дотик теплих,ніжних рук
І любов горячу до безкраю,
Та велич серця,що в ночі
легкої долі заклинає...
Молитва л*ється по при голку,
І з ниткою, а ж до гори...
До ночі піздньої виводе
Життя моє на полотні...
Хрести червоні вишиває,
Що пальців не шкода,
І навіть кров, на них не зупиняє...
Бо знає ..хто,як не вона?
Тобі я мамо,до землі вклонюся
І поцілую руки стомлені твої,
Дякую за любляче материнське серце,
І долю вишиту мені.
Твоїй любові меж немає
На віки вічних днів,
Щоб я робила без тебе- незнаю,
Ти Господом послана мені!
Кулікова А.
