За працю рук та очі щирі
Зайшовши в двері, просто обійміть
За дар життя в турботі й мирі
Поки живі, ви друзів бережіть,
О тих обох, із тисячі знайомих
У мить гірку, до них біжіть
Приймуть вони в хвилини втоми
Поки живі, коханих поверніть,
І ті слова, заховані у серці
Погляньте в очі, пошепки скажіть
Потрібні лиш вони в життєвім герці
Поки живі, ви недругів простіть,
Нема поганих, просто нещасливі
Теплом душі, серця їх запаліть
Усмішкою змініть вуста журливі
Поки живі, деревце посадіть,
Листа відправте, хто його чекає
Радійте сонцю, по дощі біжіть
Життя одне - іншого немає...
Поки живі...
Poet of the Fall
