Тишком-нишком, н жно при н жно , Дотик р дний торкнеться мене.

Ермишина Варвара
Опубликовано: 2343 дня назад (22 ноября 2014)
Просмотров: 687
0
Голосов: 0
Тишком-нишком, ніжно при ніжно ,
Дотик рідний торкнеться мене.
Оксамитом засяє світло.
Щастя душу в полон візьме.

Я його тендітна попелюшка,
Його сонечком осяяне дівча.
Його вільне небо та голубка.
Берегиня нашого вогня.

Тишком-нишком, торкнусь його я,
Та побачу в оченятах блиск.
Я кохаю його безмежно,
Він долею дарований каприз!
©

Читайте также:

 Вбивай мене! Ти ж зна ш, я не вартий з явитися на св т здоровим
Вбивай мене! Ти ж зна ш, я не вартий з явитися на св т здоровим
Вбивай мене! Ти ж знаєш, я не вартий з'явитися на світ здоровим сином. Ще пляшку пива! Ще одну цигарку, надіючись, що все ж настане диво! Вбивай мене! Ти ж знаєш, що не місце мені на цьому світі. Не для мене пташки співають, в небі сонце світить ...
 Я кричу у безодню, але чую лиш тишу.
Я кричу у безодню, але чую лиш тишу.
Я кричу у безодню, але чую лиш тишу. Здається без тебе зупинився мій світ. Навіть сонце для мене сяє тускліше. Мене ніби залили в граніт. Я дивилась у вічі усім перехожим, І шукала у кожних твою глибину. Та ніхто з них і зовсім на тебе не схожий....
 Чекай на мене, коли буде злива, Коли дощем обми вс шляхи, Я йтиму
Чекай на мене, коли буде злива, Коли дощем обми вс шляхи, Я йтиму
Чекай на мене, коли буде злива, Коли дощем обмиє всі шляхи, Я йтиму стомлена, та все ж щаслива, Щоб просто доторкнутись до руки... Чекай на мене, коли буде ясно Коли в зеніті сонце заіскрить Ти зрозумієш, що життя прекрасне, Коли дарують щастя ми...
Комментарии (0)