В дні негоди, безсонної ночі
Коли сонце проміння дарує
Миті радості стали коротші
Серце знов за тобою сумує
Стан високий, смарагдові очі
На вустах "зла" усмішка панує
Та русяві ті коси дівочі
Серце знов за тобою сумує
Розвели нас, чужі тепер люди
Все одно нашу зустріч малюю
Але знаю - її більш не буде
Серце знов за тобою сумує...
Poet of the Fall
