Ти був єдиний. Вже тебе нема.
Чи помилка,а,може,так судилось,
А,може,я і справді не твоя?
Й слова твої гарячі про кохання,
І руки ніжні,очі голубі.
Невтримане моє бажання.
Ти долею дарований мені.
Спасибі за ті спогади сумні,
Що я дізналась,що таке кохати.
Ми-різні береги ріки,
Нас долею ніколи не з'єднати.
©Тетяна Девда.
